З дитинства в мене є цікавість до моделей, здебільшого авто. Колись давно коли мені було мабуть років 7 брат частенько їздив у відрядження і привозив мені моделі радянських авто.. ГАЗ 24-10 “Волга” блакитного кольору в неї відкриватися всі двері , багажник , капот, детальний двигун, окремо зроблена підвіска і все це незважаючи на маленький масштаб 1:43 зараз таких я і не бачив.., ще був мікроавтобус РАФ теж блакитний, теж дуже гарно зроблений – відкривалися всі двері він був як з одного гаражу з Волгою, ще Два КАМАЗ-и один самоскид в нього підіймався жовтий кузов на телескопічній опорі, відкидалася кабіна відкриваючи доступ к двигуну та інший бортовий теж з відкидною кабіною і довгим червоним кузовом, задній борт якого теж відкидався. У обох КАМАЗ-ів була діюча підвіска – можна було натискати на колеса щоб перевірити як вона працює, або створювати на столі штучні перешкоди і дивитися як виважуються колеса. Потім це було пару моделей Москвичів в них відкривався тільки капот, зелений універсал і сірий седан.
Був ще танк який ми намагалися склеїти разом з Батьком на низ з безліччю коліс і на тестування двигунів нас вистачило .. Ах які у нього були резинові траки…
Бува модель Боїнга куплена в канцтоварах всупереч маминій забороні, мені за це навіть не дісталося, але дісталося самій моделі.. фюзеляж не підлягав відновленню.
Були ще зітхання з приводу швидкісного катера, що продавався в універмазі . Вони так і залишились зітханнями, але були куплені три набори “История отечественной техники” для побудови різних авто з картону – самоскиди МАЗ та ГАЗ, чотирьохосьовий двохкабінний МАЗ, трактор Кировець та перший трактор Запорожець. Всі три набори були початі але так і залишилися початими…
А ще я виписував журнал “Юный техник” а також деякий час додаток до цього журналу “Левша”. Яке це має відношення до моделей? Просто в одному з номерів була надрукована модель Феррарі Ф40. В неї повинні були обертатися колеса а передні до того ж ще й повертатися. Мною було зроблено дві спроби склеїти цю модель, на другій спробі я навіть доклеїв верхню частину кузова…
І от більш ніж через десять років я вирішив зробити ще одну спробу. Знайшов в Інтернеті скани того журналу, роздрукував, наклеїв на картон і почав клеїти. Нажаль принтер здох і замість червоного кольору, хоча в журналі вона була зеленою, прикольно Феррарі зеленого кольору, але поліграфія того журналу була двокольоровою - чорний колір плюс якийсь інший який змінювали від номера до номера, на той номер припав зелений. Але це неважливо тому що роздруківка вийшла білою з маленькими жовтими полосами, добре що чорний контур більш менш нормально вийшов.
Знову я склеїв верхню частину, нижній каркас але коли дійшов до коліс почався ступор. Склеїв одне з інструкції але воно вийшло занадто маленьким, на машині виглядало досить неприродно до того ж воно було косим кривим і ледве трималося купи. Зняв і примірив колеса від залізної модельки Додж Вайпер – вони вписалися як рідні. Хотів навіть залишити Вайпер без коліс, потім подумав що можна буде розжитися колесами у Алінчиного братика – у нього було багато загублених моделей, але план провалився. Паралельно кожен вечір підвісав на форумах паперових моделістів, там колеса різали круговим різаком…
Дивлячись на моє нове захоплення, Алішка подарувала мені на день народження набір початківця-моделіста: модельній ніж, круговий різак і килимок для різки.
Колеса вийшли на славу. Хоч і виглядає модель жахливо, не вистачає дзеркал заднього виду, пари фонарів ззаду теж нема, але стоїть вона міцно на колесах які обертаються а передні ще й повертаються :)
А все ж таки головний подарунок не інструменти, а натхнення щоб довести розпочате до кінця.
P.S. Паперові моделі можуть виглядати не гірше за пластикові або залізні. Якщо вам цікаво гляньте, наприклад, як роблять професіонали: КамАЗ 5320, КРАЗ 255Б, КрАЗ 256 Б, CHEVROLET MONTE CARLO SS, ДЕЛОРИАН-машина времени
Немає коментарів:
Дописати коментар