20 березня 2011 р.

Давай помовчу тобі тихо на вушко…

кожен раз коли слухаю цю пісню, відчуваю, розумію кожне слово… але чи насправді пісня про те що я думаю, чи я просто асоціював свої почуття з нею…

Мовчати

Давай виключим свiтло i будем мовчати
Про то шо не можна словами сказати
Не можна писати неможливо зiграти
А тiльки мовчати тихенько мовчати


Давай мовчати про то шо дiвчата
Не вмiють сховати не можуть спати
Давай про мене i про тебе мовчати
Мовчати аж поки не захочем кричати


Мiсяць впав темно в кiмнатi
Як добре шо ти навчилась мовчати
Про то шо нiколи не змогла би збрехати
Про то шо нiколи менi не спитатись


Ми будем з тобою у лiжку лежати
Лежати як снiг водою стiкати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова Яких не сказати


Давай помовчу тобi просто на вушко
Холодною стала чаю кружка
А ми ше маєм про шо помовчати
А ми ше маєм про шо полежати


Як свiтло проб'ється через нашi штори
Ми знову з тобою як снiг заговорим
А поки ше темно є в нашiй кiмнатi
Давай з тобою будем ПРОСТО...

Немає коментарів: